Законодательство по кредитам
Раздел V ЗАЛОГ ИМУЩЕСТВЕННЫХ ПРАВ
Стаття 49. Застава майнових прав
- Заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов’язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
- У договорі застави прав повинна бути вказана особа, яка є боржником по відношенню до заставодавця. Заставодавець зобов’язаний повідомити свого боржника про здійснену заставу прав. Строкове право вимоги, яке належить заставодавцю-кредитору може бути предметом застави тільки до закінчення строку його дії. У договорі застави прав, які не мають грошової оцінки, вартість предмета застави визначається угодою сторін.
Стаття 50. Обов’язки заставодавця при заставі майнових прав
- При заставі прав, якщо інше не передбачено договором, заставодавець зобов’язаний:
- виконувати дії, необхідні для забезпечення дійсності заставленого права;
- не здійснювати уступки заставленого права;
- не виконувати дій, що тягнуть за собою припинення заставленого права чи зменшення його вартості;
- вживати заходів, необхідних для захисту заставленого права від посягань з боку третіх осіб;
- надавати заставодержателю відомості про зміни, що сталися в заставленому праві, про його порушення з боку третіх осіб та про домагання третіх осіб на це право.
Стаття 51. Права заставодержателя при заставі майнових прав
- При заставі прав, якщо інше не передбачено договором, заставодержатель має право:
- незалежно від настання терміну виконання забезпеченого заставою зобов’язання вимагати в судовому порядку переводу на себе заставленого права, якщо заставодавець порушив обов’язки, передбачені статтею 50 цього Закону;
- вступати у справу як третя особа в судовому спорі, в якому розглядається позов про заставлене право;
- в разі порушення заставодавцем обов’язків, передбачених статтею 50 цього Закону, самостійно вживати всіх заходів, необхідних для захисту заставленого права проти порушень з боку третіх осіб.
Стаття 52. Наслідки виконання боржником зобов’язання заставодавцю
Якщо боржник заставодавця до виконання заставодавцем зобов’язання, забезпеченого заставою, виконає своє зобов’язання, все, одержане при цьому заставодавцем, стає предметом застави, про що заставодавець зобов’язаний негайно повідомити заставодержателя. При одержанні від свого боржника в рахунок виконання зобов’язання грошових сум заставодавець зобов’язаний за вимогою заставодержателя перерахувати відповідні суми в рахунок виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, якщо інше не встановлено договором застави.