Notice: Constant USE_SEO_MODULE already defined in /home/okredite/public_html/etc/main.conf on line 27
Закон Украины Об обеспечении требований кредиторов и регистрацию отягощений Раздел II ОТЯГОЩЕНИЯ ДВИЖИМОГО ИМУЩЕСТВА
Валюта Покупка Продажа НБУ
USD 8.00 8.29 7.70
EUR 10.01 11.12 9.54
Мы поможем сориентироваться
в мире кредитов

Вы уже посмотрели с десяток сайтов с предложениями о кредите?
Мы постараемся рассказать Вам о них всю правду.

Законодательство по кредитам

Раздел II ОТЯГОЩЕНИЯ ДВИЖИМОГО ИМУЩЕСТВА

 

Стаття 3. Поняття обтяження
Обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов’язує виникнення прав і обов’язків щодо рухомого майна.
Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов’язки, встановлені законом та/або договором.
Вимоги до правочину, на підставі якого виникає обтяження, встановлюються законом.
Стаття 4. Види обтяжень
Обтяження поділяються на публічні та приватні.
Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду.
Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними.
Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов’язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем.
Іншими договірними є приватні обтяження, які не віднесені до забезпечувальних і виникають унаслідок передачі рухомого майна, право власності на яке належить обтяжувачу, у володіння боржнику, або з інших підстав, що обмежують право обтяжувача чи боржника розпоряджатися рухомим майном.
Стаття 5. Предмет обтяження
Предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення. Залежно від змісту обтяження предмет обтяження повинен належати боржнику або обтяжувачу на праві власності чи на праві господарського відання. Відносини щодо рухомого майна, яке належить особі на праві господарського відання, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин щодо рухомого майна, яке належить особі на праві власності.
У разі обмеження права розпорядження рухомим майном згодою іншої особи така ж згода необхідна для його обтяження.
Предметом обтяження може бути рухоме майно, яке стане власністю боржника в майбутньому.
Рухоме майно може бути предметом декількох обтяжень, якщо інше не встановлено законом або правочином, на підставі якого виникло попереднє зареєстроване обтяження. Договір, на підставі якого виникло приватне обтяження, не може забороняти встановлення публічного обтяження.
Стаття 6. Сфера дії обтяження
Якщо інше не встановлено законом або договором, обтяження поширюється на:
1) невід’ємні приналежності рухомої речі, що є предметом обтяження;
2) продукцію, плоди та доходи, що виробляються, добуваються, одержуються від використання предмета обтяження;
3) будь-яке рухоме майно, що заміщує початковий предмет обтяження і може бути ідентифіковане як таке;
4) доходи від відчуження предмета обтяження, якщо вони можуть бути ідентифіковані як такі;
5) страхове відшкодування в разі настання страхового випадку щодо предмета обтяження, якщо предмет обтяження відповідно до закону або договору підлягає страхуванню, або будь-яке інше відшкодування, отримане боржником унаслідок вилучення або втрати предмета обтяження.
До третьої особи, яка виконала обов’язок боржника за зобов’язанням, забезпеченим рухомим майном, переходить право за обтяженням, якщо інше не встановлено законом або договором.
Стаття 7. Опис предмета обтяження
У правочині, на підставі якого або у зв’язку з яким виникає обтяження, повинен визначатись опис предмета обтяження. У разі відсутності опису предмета обтяження чи якщо існуючий опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, таке обтяження є недійсним.
Якщо предметом обтяження є окремий об’єкт, його опис надається за індивідуальними ознаками. Якщо предметом обтяження є сукупність об’єктів рухомого майна, його опис також може надаватися за родовими ознаками. В обох випадках опис предмета обтяження повинен дозволяти ідентифікувати рухоме майно як предмет обтяження.
Опис предмета обтяження за родовими ознаками може, зокрема, вказувати на:
1) усі існуючі та майбутні активи рухомого майна або окремого виду рухомого майна певної особи;
2) усі або окрему частину товарно-матеріальних цінностей суб’єкта господарської діяльності;
3) дебіторську заборгованість суб’єкта господарської діяльності.
Стаття 8. Використання та збереження предмета обтяження
Якщо інше не встановлено законом або правочином, на підставі якого виникло обтяження, боржник, у володінні якого знаходиться предмет обтяження, може використовувати його відповідно до цільового призначення, а також отримувати продукцію, плоди і доходи від предмета обтяження. При користуванні предметом обтяження боржник повинен не припускати погіршення його стану та необґрунтованого зменшення вартості понад норми амортизації (зносу).
Боржник повинен своєчасно повідомляти обтяжувача про загрозу втрати, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета обтяження. У разі втрати, пошкодження, псування, погіршення стану або недостачі предмета обтяження з вини боржника останній зобов’язаний за власний кошт відновити або замінити його. Якщо боржник не відновив або не замінив предмет обтяження, обтяжувач має право вимагати відшкодування завданих збитків та/або дострокового виконання зобов’язання, забезпеченого обтяженням.
Обтяжувач має право у будь-який час протягом строку дії обтяження за умови попереднього письмового повідомлення боржника перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та використання предмета обтяження.
Якщо предмет обтяження належить боржнику і відповідно до умов договору переданий у володіння обтяжувача, останній зобов’язаний вживати заходів для належного збереження предмета обтяження. У цьому разі обтяжувач може користуватися предметом обтяження за умовами відповідного договору. Якщо інше не встановлене договором, обтяжувач також має право на отримання продукції, плодів і доходів від предмета обтяження, які спрямовуються в рахунок виконання боржником забезпеченого обтяженням зобов’язання.
Стаття 9. Відчуження предмета обтяження
Предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором. Якщо законом або договором передбачена згода обтяжувача на відчуження боржником рухомого майна, яке є предметом обтяження, така згода не вимагається в разі переходу права власності на рухоме майно в порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні.
У разі відчуження предмета обтяження боржником він зобов’язаний негайно письмово повідомити про це обтяжувача, який протягом п’яти днів з дня отримання цього повідомлення повинен зареєструвати відповідні зміни у відомостях про обтяження згідно зі статтею 13 цього Закону.
Якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків:
1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження;
2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.
Стаття 10. Відчуження рухомого майна або передача його у забезпечення боржником, який не мав на це права
У разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі — Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.
Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.