Notice: Constant USE_SEO_MODULE already defined in /home/okredite/public_html/etc/main.conf on line 27
Закон Украины Об обеспечении требований кредиторов и регистрацию отягощений Раздел VI ПУБЛИЧНЫЕ ОТЯГОЩЕНИЯ
Валюта Покупка Продажа НБУ
USD 8.00 8.29 7.70
EUR 10.01 11.12 9.54
Мы поможем сориентироваться
в мире кредитов

Вы уже посмотрели с десяток сайтов с предложениями о кредите?
Мы постараемся рассказать Вам о них всю правду.

Законодательство по кредитам

Раздел VI ПУБЛИЧНЫЕ ОТЯГОЩЕНИЯ

 

Стаття 37. Види публічних обтяжень
До публічних обтяжень належать:
1) податкова застава;
2) накладення арешту на рухоме майно на підставі рішення суду для забезпечення цивільного позову або при порушенні провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця;
3) звернення стягнення на рухоме майно відповідно до рішення суду, винесеного за позовом, який стосується виконання незабезпечених зобов’язань боржника;
4) застава рухомого майна згідно із статтею 154-1 Кримінально-процесуального кодексу України ;
5) накладення арешту на рухоме майно на підставі рішень уповноважених органів у випадках, встановлених законом;
6) інші обтяження рухомого майна, які кваліфікуються публічними.
Порядок встановлення і зміст окремих видів публічних обтяжень визначаються законом. Публічне обтяження набирає чинності з моменту його реєстрації в Державному реєстрі.
Стаття 38. Права за публічним обтяженням
При публічному обтяженні обтяжувачем є уповноважений орган.
Права і обов’язки суб’єктів публічного обтяження встановлюються законом.
Якщо інше не встановлено законом та не суперечить змісту публічного обтяження, обтяжувач за публічним обтяженням або інша особа, на користь якої встановлено публічне обтяження, також має права, передбачені статтею 23 цього Закону для обтяжувача за забезпечувальним обтяженням.
Якщо рухоме майно, яке є предметом публічного обтяження, є також предметом інших обтяжень, задоволення прав обтяжувача за публічним обтяженням або особи, на користь якої встановлено публічне обтяження, здійснюється в черговості згідно з пріоритетом публічного обтяження.
Якщо предметом публічного обтяження є два або більше об’єктів, обтяжувач отримує задоволення своїх вимог за рахунок такої їх кількості, яка достатня для повного задоволення відповідної вимоги. У цьому разі обтяжувач самостійно визначає рухоме майно, на яке звертається стягнення.
Стаття 39. Реєстрація та пріоритет публічного обтяження
Публічне обтяження підлягає реєстрації в порядку, встановленому цим Законом, протягом п’яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого воно виникає. Обов’язок щодо здійснення реєстрації покладається на уповноважений орган або на особу, зазначену в рішенні уповноваженого органу.
Пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом III цього Закону.
Стаття 40. Звернення стягнення на предмет публічного обтяження
Звернення стягнення на предмет публічного обтяження здійснюється в порядку, встановленому законом.
Якщо щодо предмета публічного обтяження зареєстроване інше обтяження з вищим пріоритетом, при зверненні стягнення на предмет публічного обтяження обтяжувач або особа, на користь якої встановлено публічне обтяження, зобов’язані надіслати обтяжувачу з вищим пріоритетом письмове повідомлення про звернення стягнення за публічним обтяженням у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону. У цьому разі обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на відповідне рухоме майно згідно з положеннями розділу IV цього Закону.
Стаття 41. Припинення публічного обтяження
Публічне обтяження припиняється на підставі рішення уповноваженого органу з дня набрання ним законної сили. Публічне обтяження також припиняється внаслідок реалізації прав, що випливають із змісту публічного обтяження.
Відомості про припинення публічного обтяження підлягають реєстрації протягом п’яти днів із дня його припинення. Обов’язок щодо здійснення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган або на уповноважену ним особу.
Уповноважений орган несе відповідальність у встановленому законом порядку за порушення обов’язку щодо реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження.