Раздел II ОРГАНИЗАЦИОННЫЕ ОСНОВЫ СОЗДАНИЯ И ПОРЯДОК ПРЕКРАЩЕНИЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ КРЕДИТНЫХ СОЮЗОВ

 Стаття 6. Створення кредитної спілки

1. Кредитна спілка створюється на підставі рішення установчих зборів. Чисельність засновників (членів) кредитної спілки не може бути менше ніж 50 осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути членами кредитної спілки та об’єднані хоча б за однією з таких ознак: мають спільне місце роботи чи навчання або належать до однієї професійної спілки, об’єднання професійних спілок, іншої громадської чи релігійної організації або проживають в одному селі, селищі, місті, районі, області. (Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1096-IV від 10.07.2003)

2. Рішення про створення кредитної спілки оформляється протоколом установчих зборів, який підписують голова та секретар зборів.

3. Невід’ємною частиною протоколу є реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах (список засновників). У реєстрі обов’язково зазначаються прізвище, ім’я та по батькові особи, дані її паспорта або документа, який його замінює (а для іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, — дані національного паспорта або документа, який його замінює), адреса та інші відомості, що підтверджують наявність ознак, зазначених в частині першій цієї статті. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом.

4. Установчі збори затверджують статут кредитної спілки, обирають її органи управління, уповноважують осіб для проведення державної реєстрації, вирішують інші питання, пов’язані із створенням кредитної спілки.

1. Кредитна спілка діє на основі статуту, що не суперечить законодавству України.

2. У статуті кредитної спілки обов’язково зазначаються:

найменування кредитної спілки та її юридична адреса;

мета створення і завдання кредитної спілки;

ознака членства у кредитній спілці;

порядок утворення та діяльності органів управління кредитної спілки, порядок утворення філій та відділень, їх повноваження;

права та обов’язки членів кредитної спілки;

умови і порядок вступу до кредитної спілки, порядок припинення членства;

порядок сплати вступних та інших внесків;

джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна кредитної спілки, в тому числі порядок і умови надання кредитів членам кредитної спілки, порядок формування та використання фондів, утворюваних спілкою;

порядок звітності та здійснення контролю за діяльністю органів управління кредитної спілки;

порядок внесення змін і доповнень до статуту кредитної спілки;

порядок припинення діяльності кредитної спілки та вирішення майнових питань у зв’язку з її ліквідацією (реорганізацією);

порядок покриття можливих збитків кредитної спілки;

порядок розподілу доходів кредитної спілки.

Статут кредитної спілки може містити й інші положення щодо організаційних, господарських та інших питань її діяльності.

1. Державна реєстрація кредитних спілок здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг (далі — Уповноважений орган) відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Уповноваженого органу.

2. Для державної реєстрації кредитної спілки подаються такі документи:

заява встановленого зразка про державну реєстрацію кредитної спілки;

протокол установчих зборів, до якого додається реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах (список засновників кредитної спілки);

статут кредитної спілки;

копія платіжного документа про сплату реєстраційного збору.

Статут кредитної спілки скріплюється підписом голови спостережної ради кредитної спілки, достовірність якого засвідчується нотаріально.

Уповноваженому органу забороняється вимагати від кредитних спілок документи, не передбачені цим Законом.

3. Державна реєстрація кредитних спілок провадиться за наявністю всіх необхідних документів протягом одного календарного місяця.

Реєстрація кредитних спілок здійснюється шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру фінансових установ (далі — Державний реєстр).

Уповноважений орган видає кредитній спілці свідоцтво про державну реєстрацію за формою, встановленою Уповноваженим органом.

Кредитна спілка розміщує у відповідних засобах масової інформації, визначених Уповноваженим органом, дані про її державну реєстрацію.

У разі порушення встановленого порядку створення кредитної спілки або невідповідності установчих документів вимогам цього Закону Уповноважений орган відмовляє у державній реєстрації протягом одного календарного місяця. Відмова у державній реєстрації не може бути здійснена з інших підстав, крім зазначених у цій статті. У разі відмови в державній реєстрації кредитній спілці надається письмова довідка із зазначенням причин відмови. Відмова у реєстрації, а також зволікання з її проведенням можуть бути оскаржені в суді.

Протягом трьох місяців з дня державної реєстрації кредитна спілка зобов’язана розробити та затвердити з урахуванням вимог цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів Уповноваженого органу відповідні внутрішні положення та процедури для забезпечення ефективної та безпечної діяльності кредитної спілки згідно з переліком, визначеним нормативно-правовими актами Уповноваженого органу та статутом кредитної спілки.

Про зміни, що сталися у статутних документах, кредитна спілка повідомляє у 5-денний строк Уповноваженому органу.

4. Ліцензуванню в кредитній спілці підлягає діяльність по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності відповідно до закону.

1. Кредитна спілка припиняє діяльність шляхом її реорганізації (злиття, приєднання, поділу) або ліквідації.

Кредитна спілка вважається такою, що припинила свою діяльність, після внесення запису до Державного реєстру.

2. Реорганізація кредитної спілки провадиться за рішенням її вищого органу управління.

3. Ліквідація кредитної спілки провадиться:

за рішенням її вищого органу управління;

на підставі рішення Уповноваженого органу про скасування державної реєстрації кредитної спілки у зв’язку з виявленими фактами фальсифікації чи викривлення інформації, яка була подана кредитною спілкою на момент її державної реєстрації і мала істотне значення для прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом. Таке рішення Уповноваженого органу може бути оскаржене кредитною спілкою в суді;

за рішенням суду, в тому числі в разі заняття діяльністю без відповідної ліцензії чи діяльністю, забороненою законом, в разі неплатоспроможності кредитної спілки, в інших випадках, передбачених законом, за поданням Уповноваженого органу, позовом членів або кредиторів кредитної спілки.

4. У разі прийняття рішення про ліквідацію кредитної спілки за рішенням її вищого органу управління він повинен невідкладно письмово повідомити про це Уповноважений орган, який вносить до відповідного державного реєстру відомості про те, що кредитна спілка перебуває у процесі припинення її діяльності. Крім того, в повідомленні мають міститися пропозиції стосовно комісії або особи щодо припинення діяльності кредитної спілки (ліквідаційна комісія, ліквідатор тощо) (далі — комісії), порядку та строків припинення.

Уповноважений орган повинен протягом 5 днів з дня надходження такого повідомлення погодити його або внести свої пропозиції.

Виконання функцій комісії може бути покладено на спостережну раду кредитної спілки.

З моменту призначення відповідної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами кредитної спілки. Комісія від імені кредитної спілки, яка припиняє діяльність, виступає у суді.

Комісія поміщає у відповідних засобах масової інформації, в яких публікуються дані про державну реєстрацію кредитної спілки, що припиняє діяльність, повідомлення про припинення діяльності такої спілки та про порядок і строк заявлення вимог її кредиторами. Цей строк не може бути меншим двох місяців з моменту публікації повідомлення про припинення діяльності кредитної спілки.

Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово сповіщає їх про припинення діяльності спілки.

Кредитори кредитної спілки, що припиняє діяльність, можуть вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов’язань та відшкодування збитків.

При реорганізації кредитної спілки після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія складає передавальний акт (злиття, приєднання) або розподільчий баланс (поділ), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов’язань кредитної спілки, що припиняє діяльність, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються органом, що прийняв рішення про припинення діяльності кредитної спілки.

Нотаріально посвідчені копії передавального акта або розподільчого балансу передаються до Уповноваженого органу.

Порушення цього порядку є підставою для відмови у внесенні до Державного реєстру запису про припинення діяльності кредитної спілки та державній реєстрації створюваних правонаступників.

5. При ліквідації платоспроможної кредитної спілки вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги працівників кредитної спілки та членів ліквідаційної комісії, пов’язані з трудовими відносинами, та вимоги щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; (Пункт 1 частини п’ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3108-IV від 17.11.2005)

2) у другу чергу задовольняються вимоги за вкладами членів кредитної спілки на депозитних рахунках та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу звернутися в суд із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду такі вимоги кредитора включаються до ліквідаційного балансу та задовольняються в порядку черговості.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред’явлення, задовольняються з майна кредитної спілки, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких рішенням суду кредиторові відмовлено, вимоги, не задоволені за браком майна, вважаються погашеними.

6. Якщо вартість майна кредитної спілки є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, вона ліквідується в порядку, передбаченому законом про банкрутство. Припинення діяльності кредитної спілки в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства визначається законом.

7. При ліквідації спілки залишок коштів резервного та додаткового капіталу після розрахунків із членами спілки та іншими кредиторами зараховується до Державного бюджету України.

8. Після завершення процедури ліквідації кредитної спілки комісією складається ліквідаційний баланс, який передається Уповноваженому органу для затвердження та є підставою для виключення такої кредитної спілки з Державного реєстру.